Стара історія.

 

Розповім ще одну історію про Бєрту.

Було це за царя Панька))) Коротше, це було друге наше літо, рік так 2012. Поїхала я вигулювати Бєрту велосипедом, поперлися ми освоювати нові маршрути, ніякого досвіду у мене не було, а у неї тим паче. Занесло нас у район другого Занасипу. Опинилися ми коло залізничних колій, кругом нікого і чагарники. Стою я поряд з велосипедом, думаю куди далі? Бєрта поряд, бо вона була дуже відповідальна. Коли, під’їздять на мопеді  два хлопці, починають іти в нашу сторону і один з них достає з сумки мачете! Такий знаєте собі величезний тесак.

Я починаю судорожно думати, що робити? Кричати - нема сенсу, собака молода – навряд чи піде на людину. У мене є ніж, та пневматичний пістолет, (від дворових зграй) бо їздили по промзонах, а там сотні собак.

Ідуть вони значить на нас, і…… починають рубати отой чагарник))))

Я в шоках, хватаю собаку, велосипед  і тікати звідти))) взагалі нас завжди обходили, бо доберман славиться і називається «собакою-вбивцею», а тут))) чуть не опозорилися)))

Більше ми по таким місцям не їздили. Все по накатаним)