Історія про
Рубі та дерево.
Коротше,
відпрацьовували ми команду бар’єр, а дівчинка в мене винахідлива, без
заохочення робити не буде. А нашо?
Так от, ідемо
повз густі кущі, такі густі, що низом не проскочиш. Ага думаю, зараз кину м’яч, вона за нього робитиме все, що
попросиш. Кидаю м’яч, вона перелітає ті
кущі з легкістю, ура думаю, значить не все втрачено. Можна працювати.
І трохи погодя
кидаю знову м’яч, вона перелітає кущі і лупиться зі всієї дурі головою в
дерево. З дерева аж листя посипалось, і такий звук дзиньььь.
І шо ви думаєте?
Навіть не зупинилась, полетіла далі за м’ячем. Я певно перелякалась більше за
неї.
Коротше, тепер я
з тим бар’єром обережна, бо ну її)))
Комментарии
Отправить комментарий