Рівно 1-го січня у Рубі включився режим «охорона»
Вийшли, як завжди біля шостої ранку. Нікого ніде немає, празники ж! І звідки взялися в нашому дворі два мужика (молоді хлопці) Один стоїть під під’їздом будинку навпроти, другий на нього йде і починає щось говорити.
Ця коза, яз зірветься на гавкіт, та як побіжить в їх бік!!!
А голосок в неї такий грубий, грудний. Я аж злякалась, що вона зараз щось наробить. Ледве її заспокоїла, ухватила за нашийник, виводжу з двору, а вона все на них оглядається… бандитка.
Дійшли до парку, йдемо по алеї. Нікого. Темно, тихо, дерева.
І тут вона починає гавкати на дерева. Я на всяк випадок підзиваю її до себе, та беру за нашийник. Йдемо і я помічаю поміж дерев, в темряві стоїть хтось, у довгому плащу. В деревах, щоб ви розуміли, не на алеї.
Тьфу, кажу вголос, я б теж перелякалась!
Що з людьми? Перше число, ранок, темрява…. Я в шоках!
Коротше тепер я не можу її заспокоїти, така дівка службова, що ховайтесь. Якщо Бєрта не любила собак хазяйських, а людей зовсім не помічала, то з Рубі треба бути уважною. Дуже уважною.
Але вона не на всіх так реагує, якщо просто ідуть, не кричать, не буянять, не стають різко – вона не помічає.
Та ще і цуценя, бо такі собаки до двох років цуценята)
Комментарии
Отправить комментарий