Архівний запис зі старого щоденника від 09, 01, 2015 року
Розповідь моя буде "мабуть" довга, але постараюся скоротити по мінімуму )
Зібралася я нарешті пекти імбирне печиво) пам'ятаю минулого року намучилася, нічого в мене не виходило, перша партія згоріла, а потім їм убити можна було, зате надовго вистачило)))
Цього року я перелопатила всі сайти, перечитала море рецептів і зробила на око)
люблю я на око)))
Не виходить у мене ідеально за грамами та інше - ось така я )
Скупила всі інгредієнти, корінь імбиру купила, торік був порошок.
Скажу вам це не зовсім одне і теж, корінь - він так пахне, ух!
отже, на водяній бані розтопила половину пачки маргарину, пачка була 200гр.
разом із корицею (поклала багато більше трьох ч.л.) у нас її люблять! Кардамон десь 1 ч.л., цукор не повна склянка та мед 3 ч.л. і, звичайно, імбир 1 ч.л.
Отже: маргарин + мед + кориця, трохи пізніше цукор + кардамон + імбир
зняла щоб трохи охололо
1 яйце змішала з ванількою (пакетик висипала) та половину ложечки чайної соди
Все перемішала разом із маргариновою сумішшю.
За спеціями можна класти що завгодно і як Ви любите (мускатний горіх, гвоздику та ін.)
І наприкінці всього цього борошно, ну, не знаю... (стакан останній розбили – міряла чашками))))!
пару чашок всипала, замісила, в плівку та в холодильник на дві години)
Страшно було я вам скажу. З тістом не дружу зовсім)))
Дістала я цю суміш і так мені сподобалося)
Не липне до рук, міситься добре, не розвалюється)
Рома допомагав звичайно з формами і прикрашав його)
Так,! коротко не вийшло!
Комментарии
Отправить комментарий