Рубі та зайці.
Сьогодні було дві такі історії. Першого зайця побачила я.
Іду по дорозі і бачу, щось біжить на мене. Здалеку не зрозуміло, невелика
собака чи Заєць. Коли придивилась – Заєць. Біжить не швидко, прямо на мене. Чому? Можливо
люди їх підкормлюють, бо видно, що він не боїться… але!
Але я розумію, що там десь в кущах бігає Рубі. І добре, що
вона вискочила на дорогу і побігла на мене, а не в сторону зайця. Заєць собаку
відразу побачив, розвернувсь на 180 градусів і так дременув, що пилюка стовпом))))
думаю фух! Пронесло.
Далі ми пройшли поле, зайшли в лісок біля озера. Рубі десь
носиться по кущах. І бачу зайця, який несеться в метрах 150 попереду від мене,
а за ним летить Рубі. І це буквально три секунди, вони пропадають з мого поля
зору. Кричу Рубі назад, вона завжди вертається. Не вспіваєш дорахувати до 10. Але бігає зараза далеко, бо може. Бо це
декілька секунд для неї, а мене серце в п'ятки. Собака, така собака)))
Комментарии
Отправить комментарий