Перемога хвороби (ентеріт ч.2)

Четвер був жахливий, це единий день, коли я ревіла...

Бо так жаль було маля, вона просто згасала на очах. Їй було, боляче, вона мучилась і я не розуміла, чому? Після втрати моєї Бєрти, втратити і цю крихітку... чому?????

В хаті пахло погано, чоловік почав сердитись, ми трохи посперичались.

Ввечері я її прокапала, проколола. Всю ніч прислухалась, чи дихає, чи жива. В п'ятницю зранку прокапались, вона дома була спокійніша, спала постійно.

Приходив Рома, вона навіть його облизувала)

Ввечері п'ятниці чоловік прийшов з роботи, взяв з холодильника копченого ляща, (вже проникся до Рубі і усміхався) вона на нього подивилась і він їй підсунув рибу під ніс. 

І тут я зрозуміла, що все буде добре))) Вона вхватила зубами за голову того ляща))) 

Звісно рибою її ніхто не кгодував, але вона стала дивитись з цікавістю на іжу і я теж. Бо в такій ситуації нічого не лізе.

Це фото з того вечора п'ятниці) 

В субботу я ії ще капала, в неділю вже ні, тільки доколола уколи. 

 Кажуть, що на четвертий-шостий день, якщо щеня вижило, то все буде добре.

Приходить цей переломний момент... і ми його дочекалась

Попереду ще відновлення ...

далі буде